Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2017 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді Варнавської Л.О.,
при секретарі Некрашевич Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПЛАТИНУМ БАНК», Приватного акціонерного товариства «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» про визнання недійсним кредитного договору, стягнення суми та моральної шкоди, —
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із цивільним позовом до відповідачів в якому просив визнати недійним кредитний договір зі страхування життя позичальника та можливості перенесення платежу (каса) №2148/4864BCLKB36K1 (перенесення платежу касовий), укладений 29 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ПЛАТИНУМ БАНК», ОСОБА_2 акціонерним товариством «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» та стягнути на його користь з ПАТ «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» 5616 грн., одержаних від нього на виконання кредитного договору зі страхування життя позичальника та можливості перенесення платежу (каса) №2148/4864BCLKB36K1, а також просив стягнути на його користь солідарно з відповідачів 5000 грн. моральної шкоди. Посилається на те, що він є інвалідом з дитинства 3 групи (глухонімий). 29.02.2016 року він уклав з ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» та ОСОБА_3 «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» кредитний договір зі страхування життя позичальника та можливості перенесення платежу №2148/4864BCLKB36K1. Зазначений договір одночасно містить в собі умови кредитного договору та договору страхування життя (п.1.4). Співробітники банку йому пояснили, що без страхування життя надання кредиту неможливе, страхування необхідне для отримання коштів банком на погашення кредиту, якщо з ним трапиться нещасний випадок. Він подав відповідачам всі необхідні документи та погодився підписати цей договір. Представники відповідачів під час укладання кредитного договору розуміли, що він не має слуху та не може розмовляти без сурдоперекладу та володіли інформацією щодо його інвалідності, він вказав, що отримує пенсію по інвалідності. Часу на ознайомлення з документами йому не дали, з умовами страхування страхова компанія його не ознайомлювала. Під час укладання договору в банку сурдоперекладача з ним не було. В п. 4.14 кредитного договору вказано, що надання ним неправдивої інформації при укладанні договору тягне за собою відмову у здійсненні страхового відшкодування. Під час укладання договору відповідачі були обізнані про те, що він не може бути прийнятий на страхування, а страхове відшкодування за договором в будь-якому випадку виплачене не буде. Вважає, що вчиняючи даний правочин, відповідачі діяли недобросовісно, має місце істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на його шкоду як споживача. Страхова компанія отримала від нього за договором страхову премію, знаючи, що ніколи не виплатить по ньому страхове відшкодування. А банк уклавши договір, розумів, що кошти на погашення кредиту від страхової компанії не надійдуть, тому їх буде сплачувати він або його спадкоємці. Вартість страховки, яку він сплатив, складає 5616 грн. Ці кошти були сплачені за рахунок кредиту, наданого банком. Відповідно до п. 2.2 кредитного договору, кредит надається в сумі, яку позичальник отримав через касу банку, збільшений на суму комісії за надання кредиту та суму страхової премії. Сума кредиту, яку він фактично отримав від банку складає 15000 грн. Протиправними діями відповідачів йому завдано моральної шкоди, яка полягає у порушенні його звичних умов життя: докладанні зусиль для поновлення його прав, звернення до суду з позовом. Факт того, що відповідачці свідомо скористались його фізичним станом (інвалідністю) завдає йому значних душевних страждань моральну шкоду він оціню в 5000 грн., що є співмірною з сумою страхового платежу.
В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Литвинець Ю.В. позов підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним.
Відповідачі в судове засідання не направили своїх представників, про час та місце були сповіщені належним чином, повісткою, направленою рекомендованим листом.
Від Публічного акціонерного товариства «ПЛАТИНУМ БАНК» надійшли письмові заперечення, в яких вони позов не визнали, пояснили, що позивач не надає доказів визнання його недієздатним, він власноруч підписав заяву/анкету до кредитного договору. Цією заявою підтверджується, що з умовами кредитування, орієнтовною сукупністю вартості кредиту він ознайомлений. Як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору позивачем сплачувались платежі по цьому кредиту 01.04.2016 р., 04.05.2016 року, що свідчить про його згоду з умовами договору та обізнаність про існування зобовязань перед відповідачем. Позивач не звернувся до відповідача з відповідною заявою про відкликання згоди на укладення кредитного договору. Позивач не надав доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди.
Від відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» надійшли заперечення проти позову, в яких вони зазначили, що договір страхування укладено на підставі Правил добровільного страхування життя відповідача ОСОБА_3 «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» від 07.05.2009 р., які є невідємною частиною договору страхування. Договір страхування було укладено за програмою страхування основних ризиків «Короткострокове страхування життя та здоровя» та за програмою страхування додаткових ризиків «Смерть внаслідок нещасного випадку». Загальна страхова премія за договором страхування позивача склала 5616 грн., а страхова сума дорівнює 21216 грн. 25.11.2016 року ними було припинено дію договору страхування позивача та здійснено повернення суми страхової премії в розмірі 5616 грн. на рахунок позивача №29097486402148 в ПАТ «Платинум Банк» призначений для погашення кредиту згідно з договором №2148/4864BCLKB36K1 від 29.02.2016 р. (платіжне доручення №2248 від 25.11.2016 р.). Таким чином, станом на 02.12.2016 р. між відповідачем ОСОБА_3 «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» та позивачем не існує договірних відносин, підстав для стягнення суми страхової премії відсутні.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.
29 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ПЛАТИНУМ БАНК», ОСОБА_2 акціонерним товариством «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» укладений кредитний договір зі страхування життя позичальника та можливості перенесення платежу (каса) №2148/4864BCLKB36K1 (перенесення платежу касовий).
Відповідно до п.1.1. кредитного договору Банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби, а позичальник зобовязується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлений даним договором розмірах і строках та виконати свої зобовязання за даним договором в повному обсязі. Сума кредиту відповідно до п.1.2 а) 21216 грн.
Розділ 4 цього договору передбачає умови страхування позичальника за кредитом.
П. 4.10 передбачений страховий тариф (щомісячно) для програм страхування, визначених в п. 4.6 даного договору 0,73529 %.
Відповідно до п. 4.11 страхова премія (сплачується одноразово) 5616 грн..
Згідно п. 4.14 цього договору Страхувальник підтверджує, що ознайомився та згоден із правилами страхування, інформацією щодо договору страхування, обрання програми страхування; отримав примірник витягу з Правил страхування; на момент підписання договору страхування досяг 18 років та йому ще не виповнилось, 72 роки, не має І та ІІ груп інвалідності, статусу «Інвалід дитинства» та ін.
З пенсійного посвідчення ОСОБА_1 встановлено, що він є інвалідом з дитинства та отримує пенсію у звязку із втратою годувальника (а.с.9).
Статтею 12 ЦК України закріплена презумпція добросовісності, яка полягає в тому, що поведінка особи визнається добросовісною, якщо інше не доведено судом. Ця презумпція є важливою гарантією реалізації та захисту прав субєктів цивільних правовідносин, зокрема, у договірних зобовязаннях.
Згідно зрішення Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія Закону України «Про захист прав споживачів»поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Отже, з умов кредитного договору вбачається, що кошти були наданні в на поточні потреби. Таким чином, оспорюваний кредитний договір являється договором споживчого кредиту, на який розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Положення статті 18 цього Закону встановлюють обовязок продавця (виконавця, виробника) не включати в договори із споживачем умови, які є несправедливими. Частина 2 цієї статті вказує, що несправедливими є ті умови, які всупереч принципу добросовісності утворюють істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Суд вважає, що на час укладання кредитного договору представникам відповідачів достеменно було відомо, що позивач є глухонімим, оскільки фізичні особливості глухонімої людини не можуть залишитись непоміченими під час спілкування.
Позивач в позові зазначає, що він надав представникам відповідачів пенсійне посвідчення, в якому вказано, що він є інвалідом дитинства. Отже, враховуючи положення пункту 4.14 оспорюваного кредитного договору, представникам відповідачів було відомо, що страхове відшкодування за цим договором в будь-якому випадку виплачуватись не буде.
Суд вважає, що відповідачі, укладаючи договір з ОСОБА_1, та знаючи, що він є інвалідом з дитинства, діяли недобросовісно.
Згідно ч. 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.
Суд прийшов до висновку про необхідність визнати недійсним кредитний договір №2148/4864BCLKB36K1 від 29.02.2016 р. в цілому. Такі висновки суду обумовлені змістом оспорюваного договору. По суті, кредитний договір, який укладений між сторонами, є змішаним, тобто містить в собі істотні умови договору споживчого кредиту та договору страхування життя.
При цьому ОСОБА_3 «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» зобовязався застрахувати життя ОСОБА_1 оплатно: одноразова страхова премія в сумі 5616 грн.
Сума одноразової страхової премії страхувальнику ОСОБА_3 «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» була перерахована Банком на рахунок страховика згідно п. 1.3 договору самостійно, незалежно від волі ОСОБА_1
Тобто, ОСОБА_1 уклавши договір на отримання кредиту в сумі 21216 грн., фактично отримав грошові кошти в сумі меншій на 5616 грн., оскільки ця сума була перерахована на страхування позивача.
З додатку №1 до оспорюваного договору вбачається, що розмір щомісячних платежів розрахований із суми кредиту 21216 грн. Цим додатком передбачений конкретний графік щомісячних платежів, виражений в твердій грошовій сумі.
Тобто, ОСОБА_1 незважаючи на те, що фактично отримав кредит в сумі 15604 грн., повинний виплатити кредит в сумі 21216 грн., відсотки, виходячи із цієї суми заборгованості. Цей додаток №1 є невідємною частиною договору, підписаний сторонами.
До складу щомісячних платежів сторони включили щомісячну сплату комісії в сумі 530 грн., яка в загальній сумі за період з 01.04.2016 р. по 01.06.2019 р. складає 19080 грн.
Суд вважає, що визнання кредитного договору недійсним лише в частині страхування життя не призведе до повного захисту прав та інтересів позивача, оскільки його зобовязання перед банком щодо повернення суми 44445,99 грн. залишаться незмінними.
Крім того, виходячи із змісту договору, вбачається, що він міг бути укладений лише за умови страхування життя та здоровя ОСОБА_1, але кошти на погашення кредиту у випадку настання страхового випадку не надійдуть, тому обовязок виплатити кредит все одно залишається за ОСОБА_1 або його спадкоємцями.
Відповідно до ч. 1ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно дост. 236 ЦК Україниправочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
За встановлених обставин кредитний договір №2148/4864BCLKB36K1 від 29.02.2016, містить несправедливі умови договору та відповідно дост. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»підлягає визнанню недійсним з моменту укладення кредитного договору.
Вимоги про стягнення з ПАТ «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» на користь позивача 5616 грн. Задоволенню не підлягають, оскільки ця сума була перерахована на рахунок позивача №29097486402148 в ПАТ «Платинум Банк» призначений для погашення кредиту згідно з договором №2148/4864BCLKB36K1 від 29.02.2016 р., що підтверджується матеріалами справи (платіжне доручення №2248 від 25.11.2016 р. а.с. 45).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у випадку порушення зобовязання настають правові наслідки, які встановлені законом або договором, зокрема возміщення моральної шкоди.
Ч.2 ст. 216 ЦК України передбачає, що у звязку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодування винною стороною.
Моральна шкода відшкодовується у випадках, передбачених законом або договором, а норми закону, які стали підставою для визнання договору недійсним, так само як і положення самого договору права позивача на відшкодування моральної шкоди не передбачають.
При задоволенні вимог позивача, за правилами ст.88 ЦПК України суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог, як вбачається позивач був звільнений від сплати судового збору, позов задоволено частково, тому судові втрати підлягають стягненню з відповідачів на користь держави пропорційно до задоволеною частини вимог. Позовні вимоги про визнання договору недійсним є немайновими, на час подання позову за їх подання повинний був сплачуватись судовий збір в сумі 551,20 грн. Оскільки судом встановлена недобросовісність обох відповідачів та з цих підстав позов задоволений, судовий збір в цій частині підлягає стягненню з обох відповідачів по 275,60 грн. з кожного. Крім того, до відповідача ОСОБА_3 «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» предявлявся позов про стягнення суми, отже вимога майнового характеру, яка повинна оплачуватись за ставкою 1378 грн. Оскільки відповідачем ОСОБА_3 «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» вказана сума добровільно перерахована на користь позивача вже після подання позову до суду, судовий збір в сумі 1378 грн. необхідно стягнути з цього відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 212 215 ЦПК України, суд, —
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПЛАТИНУМ БАНК», Приватного акціонерного товариства «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» про визнання недійсним кредитного договору, стягнення суми та моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати недійсним кредитний договір зі страхування життя позичальника та можливості перенесення платежу (каса) №2148/4864BCLKB36K1 (перенесення платежу касовий), укладений 29 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ПЛАТИНУМ БАНК», ОСОБА_2 акціонерним товариством «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ», в решті позову — відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ПЛАТИНУМ БАНК» на користь держави судовий збір в сумі 275,60 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» на користь держави судовий збір в сумі 1653,60 грн.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуюча Л.О. Варнавська
